Какие перспективы у украинцев?

Слава пишет:Bідповідь Софійці, учениці 7-А класу середньої школі №20 міста Бердянська
Привіт Софійко. Лист у адресата.
Ти запитала у своїх віршах:
Коли додому вернуться солдати?
Коли скінчаться сум, війна та жах?

Чи можна швидше — бо сумує мати,
Для доні час невесело сплива.
То ж знай, Софійко — «ратник» і «орати».
Є спільного походження слова.

Зв“язківці по верхів“ям тягнуть дроти,
Сапери в полі криють бліндажі.
Війна щодня - це звичка до роботи,
Не тільки мить звитяги у душі.

Робота йде по колу, слід за Сонцем,
Війна - та ж сама праця, як жнива.
Тим маєш знати: не війною, доцю,
А працею Країна в нас жива.

Ми взяли зброю — але люди миру.
Не нами був порушений той мир.
Я запитав у свого командира -
Був вчителем суворий командир.

Той тесля, той електрик, той — музика,
Водій, бухгалтер, повар, програміст.
Із наймаліших та із найвеликих
Районів, областей, країв та міст.

В бою Тернопіль прикриває Суми.
Повстали в бій Карпати і Кавказ.
Незламний український Маріуполь.
Нескорений загарбником Донбас.

Ми не самі. Ми допомогу маєм.
В тім доля є твоя, не забувай.
Ми вистоїм до краю, і за краєм,
І ще за край, а треба — ще за край.

Москаль конає. Не чекав такого.
Ординська звичка — хапне та тіка.
Ми день за днем будуєм перемогу,
Допоки треба. Праця в нас така.

То може що не швидко - та невпинно,
Шоб не зашкодить Нені зайвий раз.
Це москалю не шкода України,
Москаль хотів «всьо парішать січас».

Ми «парішаем» не москальським чином.
І праці нашій термін добіга
Коли останній клаптик України
Очистимо від бруду ворога.

***
В Широкіно є школа біля моря.
Ії торкнувся клятий «русскій мір».
Розбита цегла, спалені тополі,
Та дощ струмить із мінометних дір.

В кімнатах класних меблі перебиті,
Оселя смутку, туги та біди.
До школи вранці не приходять діти.
Ми маєм повернути їх туди.

Щоб школа над Азовським теплим морем
Дитячий знов почула сміх та спів.
Ми скажемо: «Но так! Зробили добре!»
Тоді вже ся повернемо домів.

Пшолты пишет:

Слава пишет:Bідповідь Софійці, учениці 7-А класу середньої школі №20 міста Бердянська
Привіт Софійко. Лист у адресата.
Ти запитала у своїх віршах:
Коли додому вернуться солдати?
Коли скінчаться сум, війна та жах?

Чи можна швидше — бо сумує мати,
Для доні час невесело сплива.
То ж знай, Софійко — «ратник» і «орати».
Є спільного походження слова.

Зв“язківці по верхів“ям тягнуть дроти,
Сапери в полі криють бліндажі.
Війна щодня - це звичка до роботи,
Не тільки мить звитяги у душі.

Робота йде по колу, слід за Сонцем,
Війна - та ж сама праця, як жнива.
Тим маєш знати: не війною, доцю,
А працею Країна в нас жива.

Ми взяли зброю — але люди миру.
Не нами був порушений той мир.
Я запитав у свого командира -
Був вчителем суворий командир.

Той тесля, той електрик, той — музика,
Водій, бухгалтер, повар, програміст.
Із наймаліших та із найвеликих
Районів, областей, країв та міст.

В бою Тернопіль прикриває Суми.
Повстали в бій Карпати і Кавказ.
Незламний український Маріуполь.
Нескорений загарбником Донбас.

Ми не самі. Ми допомогу маєм.
В тім доля є твоя, не забувай.
Ми вистоїм до краю, і за краєм,
І ще за край, а треба — ще за край.

Москаль конає. Не чекав такого.
Ординська звичка — хапне та тіка.
Ми день за днем будуєм перемогу,
Допоки треба. Праця в нас така.

То може що не швидко - та невпинно,
Шоб не зашкодить Нені зайвий раз.
Це москалю не шкода України,
Москаль хотів «всьо парішать січас».

Ми «парішаем» не москальським чином.
І праці нашій термін добіга
Коли останній клаптик України
Очистимо від бруду ворога.

***
В Широкіно є школа біля моря.
Ії торкнувся клятий «русскій мір».
Розбита цегла, спалені тополі,
Та дощ струмить із мінометних дір.

В кімнатах класних меблі перебиті,
Оселя смутку, туги та біди.
До школи вранці не приходять діти.
Ми маєм повернути їх туди.

Щоб школа над Азовським теплим морем
Дитячий знов почула сміх та спів.
Ми скажемо: «Но так! Зробили добре!»
Тоді вже ся повернемо домів.

Пшолты пишет:

Пшолты пишет:

По моему, даже для себя всё сказал. Жданов (Мариуполь). Ворошиловград.ВВВАУШ.(Луганское....)
Ну вы, блять, хоть решети меж собой....

генерал Чарнота пишет:мы ! русские люди ! вас нацистов ! всегда убивали и будем убивать !

Теперь о Славе.

Слава пишет:Любопытные цифры по Крыму не наших социологов (март – май 2017 года, Центр восточноевропейских и международных исследований (ZOiS) — 27% опрошенных могут позволить себе только самое необходимое. Еще 23% говорят, что им хватает денег на пропитание, но есть трудности с приобретением одежды; 35% в состоянии покрыть повседневные расходы, но вынуждены брать кредиты для более дорогостоящих покупок; 10% могут позволить себе дорогостоящие товары, но автомобиль им не по карману. Лишь 3% говорят, что в состоянии приобрести автомобиль

Хеночка пишет:После Донбасса Россия захватит Одессу, Херсон, Николаев и Харьков, — Тука

В эфире политического тоу-шоу «Свобода слова» на одном из украинских телеканалов заместитель министра «по вопросам временно оккупированных территорий» Георгий Тука заявил, что Москва собирается захватить все восточные области Украины, а, возможно, дойти и до Закарпатья. 

По его словам, передача Донбасса РФ лишь «усилит её аппетит». 
«Это (предложение отдать Донбасс России — прим. РВ) абсолютно неприемлемо и, с моей точки зрения, вообще опасно. Потому что есть такое понятие, как вектор силы. 

Если сейчас со стороны России этот вектор силы направлен именно на Донбасс, то как только будет снижение напряжения на той территории, то совершенно ошибочна точка зрения, что на этом все закончится. 
Этот вектор силы будет направлен на другое направление нашей родины: Херсон, Одессу, Николаев, Харьков и даже Закарпатье. 

Поэтому отдать просто врагу нашу территорию, надеясь, что на этом этот обжора успокоится, — огромная ошибка», — утверждает Тука.

Хеночка пишет:После Донбасса Россия захватит Одессу, Херсон, Николаев и Харьков, — Тука

В эфире политического тоу-шоу «Свобода слова» на одном из украинских телеканалов заместитель министра «по вопросам временно оккупированных территорий» Георгий Тука заявил, что Москва собирается захватить все восточные области Украины, а, возможно, дойти и до Закарпатья. 

По его словам, передача Донбасса РФ лишь «усилит её аппетит». 
«Это (предложение отдать Донбасс России — прим. РВ) абсолютно неприемлемо и, с моей точки зрения, вообще опасно. Потому что есть такое понятие, как вектор силы. 

Если сейчас со стороны России этот вектор силы направлен именно на Донбасс, то как только будет снижение напряжения на той территории, то совершенно ошибочна точка зрения, что на этом все закончится. 
Этот вектор силы будет направлен на другое направление нашей родины: Херсон, Одессу, Николаев, Харьков и даже Закарпатье. 

Поэтому отдать просто врагу нашу территорию, надеясь, что на этом этот обжора успокоится, — огромная ошибка», — утверждает Тука.

fobos пишет:ну не знаю не знаю...
был в Киеве в начале июня -оччень впечатлился приветливостью и доброжелательностью киевлян
и не только я много израильтян открыли для себя киев - европейский город с супер обслуживанием по доступным ценам
потрясающие ресторанчики(шинок-царское село) очень рекомендую

Старина Мюллер пишет:Великобритания не признала геноцидом Голодомор в Украине

у бритов - тоже рыльце в пушку... во время голода в Индии в тех же 30-х умерло более 12 млн. человек. Им счет поболе корячится.